Тема 12
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ
Створення державного Департаменту було зумовлено реформу-ванням кримінально-виконавчої системи України та приведенням її у відповідність до вимог Ради Європи та міжнародних правових з пи-тань виконання кримінальних покарань.
Державний департамент України з питань виконання покарань (далі - Департамент) як центральний орган виконавчої влади, що безпосередньо реалізує єдину державну політику у сфері виконання покарань, створено Указом Президента України від 22.04.1998 р.
№ 344 на базі Головного управління виконання покарань МВС Украї-ни з тимчасовим його підпорядкуванням МВС України. Указом Пре-зидента України від 12.03.1999 р. № 248 Департамент виведено з підпорядкування МВС України і підпорядковано безпосередньо Кабі-нету Міністрів. Діяльність Департаменту регламентується Положен-ням про Державний департамент України з питань виконання пока-рань, затвердженим Указом Президента України від 31.07.1998 р.
№ 827.
Відповідно до Положення до основних завдань Департаменту належать:
здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кри-мінальних покарань;
розробка рекомендацій щодо організації тримання осіб, узя-тих під варту, забезпечення виконання вироків суду і застосування передбачених законом засобів виправлення і перевиховання засуд-жених;
здійснення контролю за виконанням вироків суду за окремими видами додаткових покарань; забезпечення примусового лікування засуджених, хворих на алкоголізм та наркоманію;
забезпечення додержання вимог законодавства в органах та установах виконання покарань, запобігання злочинам, дисциплінар-ним проступкам з боку засуджених до позбавлення волі та щодо них, їх припинення та виявлення і розкриття злочинів, вчинених в органах і установах виконання покарань, провадження дізнання у справах про ці злочини, здійснення оперативно-розшукової діяльності;
керівництво органами й установами виконання покарань, ор-ганізація виробничо-господарської діяльності з наданням засудже-ним роботи, забезпечення їх професійної підготовки та загальноос-вітнього навчання;
правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького складу, працівників кримінально-виконавчої системи та членів їхніх сімей, удосконалення роботи з кадрами, їх професійної підготовки.
Департамент відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції:
бере участь у формуванні єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, реалізує цільові програми розвит-ку кримінально-виконавчої системи;
визначає основні напрямки діяльності органів та установ вико-нання покарань щодо захисту прав і свобод людини в умовах відбу-вання кримінального покарання; забезпечує охорону слідчих ізолято-рів, в’язниць, лікувально-трудових профілакторіїв, виправно-трудо-вих колоній, інших установ виконання покарань та об’єктів кримі-нально-виконавчої системи, правопорядок і безпеку в органах та установах; бере участь у розробці та реалізації державних комплекс-них програм боротьби зі злочинністю;
контролює виконання актів законодавства з питань, що нале-жать до його компетенції, вироків, постанов та ухвал судів, забезпе-чує розподіл і тримання засуджених до позбавлення волі та осіб, узятих під варту;
здійснює переведення засуджених та осіб, узятих під варту, з однієї до іншої установи кримінально-виконавчої системи, передання (екстрадицію) осіб, які звинувачуються у вчиненні злочинів, а також засуджених для відбування покарання в установах іноземних держав згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
аналізує результати діяльності органів та установ виконання покарань, складає довгостроковий та оперативний прогнози криміно-генної обстановки і на їх основі вносить у встановленому порядку ор-ганізовує виконання наукових досліджень, дослідно-конструкторсь-ких і проектно-технологічних робіт, забезпечує використання досяг-нень науки, техніки і набутого досвіду, координує роботу підприємств кримінально-виконавчої системи, пов’язану із сертифікацією, стан-дартизацією, метрологією, винахідництвом і раціоналізацією;
організовує роботу з добору, розстановки та підвищення ква-ліфікації осіб рядового і начальницького складу та працівників кримі-нально-виконавчої системи;
згідно із законодавством забезпечує правовий і соціальний за-хист осіб рядового і начальницького складу, працівників криміналь-но-виконавчої системи та членів їхніх сімей;
в установленому порядку представляє осіб рядового і началь-ницького складу та працівників кримінально-виконавчої системи, які особливо відзначилися в роботі, до нагородження державними наго-родами України, президентськими відзнаками;
забезпечує створення системи власної внутрішньої безпеки;
вживає заходів щодо забезпечення роботою осіб, яких трима-ють в установах кримінально-виконавчої системи, надає допомогу підприємствам, що належать до сфери його управління, у встанов-ленні та стабілізації господарських зв’язків, бере участь у формуван-ні і розміщенні державного замовлення, укладає з цією метою контр-акти;
контролює стан охорони праці і техніки безпеки, здійснює на-гляд за додержанням правил, нормі вимог щодо безпечного прове-дення на гірничих підприємствах кримінально-виконавчої системи бурових і підривних робіт, за зберіганням, обліком і використанням за призначенням вибухових матеріалів, правильним використанням родовищ корисних копалин, захистом надр;
визначає потреби установ кримінально-виконавчої системи в матеріально-технічних ресурсах, енергоносіях, продуктах харчуван-ня, капітальних вкладеннях на будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення, виконання проектно-дослідних робіт і робіт з типо-вого проектування об’єктів цих установ, забезпечує проведення єди-ної політики з питань будівництва та реконструкції об’єктів Департа-менту;
бере участь у розробленні проектів загальнодержавних про-грам економічного та соціального розвитку, законів про Державний бюджет України;
забезпечує установи кримінально-виконавчої системи інже-нерно-технічними засобами охорони і нагляду за особами, яких три-мають в установах виконання покарань, спеціальними засобами за-хисту та активної оборони, системами зв’язку і управління, зброєю, боєприпасами, бойовою та спеціальною технікою, контролює їх роз-поділ, зберігання і використання;
здійснює медичний контроль за станом здоров’я засуджених до позбавлення волі, осіб, взятих під варту, і осіб яких тримають у лі-кувально-трудових профілакторіях, забезпечує подання їм необхід-ної медичної допомоги, належну санітарно-епідемічну обстановку в установах кримінально-виконавчої системи та на їх територіях, а та-кож контроль за додержанням вимог з охорони довкілля і раціональ-ного використання природних ресурсів в установах кримінально-ви-конавчої системи;
за дорученням Кабінету Міністрів України налагоджує зв’язки з міжнародними організаціями, укладає угоди з відповідними органа-ми іноземних держав про співробітництво у сфері виконання кримі-нальних покарань, боротьби зі злочинністю та з інших питань, що на-лежать до його компетенції;
є головним розпорядником коштів державного бюджету, пе-редбачених на утримання кримінально-виконавчої системи, фінан-сує органи й установи виконання покарань у межах затверджених асигнувань та коштів, одержаних від виробничо-господарської діяль-ності;
організовує роботу з ведення бухгалтерського та статистично-го обліку;
є державним замовником поставки (закупівлі) продукції, вико-нання робіт, надання послуг для забезпечення потреб оборони і без-пеки, проектування і будівництва об’єктів кримінально-виконавчої системи;
в установленому порядку видає журнали, бюлетені, збірники нормативно-правових актів та інші матеріали з питань діяльності установ кримінально-виконавчої системи;
здійснює інші повноваження, що належать до його компетен-ції. Граничну штатну чисельність та структуру Департаменту за-тверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 286. Гранична чисельність працівників центрального апарату Де-партаменту становить 320 одиниць, у тому числі 254 одиниці осіб ря-дового та начальницького складу. Очолює Департамент директор, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України. Директор Департаменту має шість заступників, у тому числі одного першого заступника. До структури центрального апарату Департа-менту входять такі служби:
штаб (на правах управління);
управління справами;
управління охорони;
управління нагляду і безпеки;
управління соціально-психологічної роботи із спецконтинген-том;
управління інженерного забезпечення;
управління працевикористання спецконтингенту та організації виробництва;
управління фінансово-облікове;
управління економіки та оплати праці;
контрольно-ревізійне управління;
управління матеріально-технічного забезпечення;
управління медичного та санітарно-епідеміологічного обслуго-вування спецконтингенту;
відділ внутрішньої безпеки;
відділ мобілізаційної роботи та цивільної оборони (другий від-діл);
оперативний відділ;
відділ слідчих ізоляторів;
відділ спеціального обліку;
відділ організації діяльності виховно-трудових колоній;
відділ виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням во-лі.
Територіальними органами управління Департаменту управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконаним покарань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Структура і штати управлінь (відділів) виконання пока-рань, а також положення про них затверджуються Департаментом. Переліки посад, що заміщаються особами рядового та начальниць-кого складу служби виконання покарань, затверджуються директо-ром Департаменту.
Типову структуру управління Департаменту в Автономній Респуб-ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розроблено на під-ставі структури Департаменту і затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.05.1999 р. № 41.
Управління (відділи) Департаменту в областях здійснюють керів-ництво підвідомчими їм установами.
Виконання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі здійснюється у виправно-трудових установах (ВТУ) Департаменту.
Виправно-трудовими установами, які виконують покарання у ви-гляді позбавлення волі, є виправно-трудові колонії, в’язниці і вихов-но-трудові колонії.
Розглянемо типову структуру виправно-трудової установи. Очо-лює ВТУ начальник, який має, як правило, п’ять заступників:
з нагляду та безпеки (перший заступник);
із соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом;
з виробництва та працевлаштування спецконтингенту;
з інтендантського та комунально-побутового забезпечення;
з охорони.
Кожному із заступників підпорядковані певні відділи та служби ВТУ, за роботу яких вони несуть відповідальність. Безпосередньо відділами та службами керують їх начальники.
Заступнику начальника ВТУ з нагляду та безпеки підпорядковані такі підрозділи:
відділ нагляду та безпеки;
спецвідділ;
медична частина;
пожежна частина;
служба чергових помічників начальника установи.
Заступнику начальника ВТУ із соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом підпорядковані:
• соціальна служба;
• психологічна служба.
Заступнику начальника ВТУ з виробництва та працевлаштування спецконтингенту підпорядковані всі виробничі підрозділи та служби установи.
Заступник начальника ВТУ з інтендантського та комунально-по-бутового забезпечення здійснює керівництво всіма відповідними службами, які забезпечують нормальну життєдіяльності установи.
Заступник начальника ВТУ з охорони відповідає за організацію роботи підрозділу, який здійснює зовнішню охорону ВТУ.
Безпосередньо начальнику установи підпорядковані:
оперативний відділ;
головний бухгалтер ВТУ;
помічник начальника ВТУ з роботи з особовим складом.
Крім виконання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на Департамент покладено виконання кримінальних покарань у вигляді виправних робіт без позбавлення волі, позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, а також здійснення контролю за поведінкою осіб, засуджених до позбавлен-ня волі умовно з іспитовим строком або з відстрочкою виконання покарання. Виконанням перелічених видів кримінальних покарань ві-дають відділи (відділення, групи) виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, управлінь (відділів) Департаменту в Автоном-ній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Департамент у своїй діяльності керується Конституцією і закона-ми України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також Положенням. У межах своїх повноважень Департамент орга-нізовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Департамент узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції що-до удосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України, видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Рішення Департаменту, прийняті в межах його компетенції, с обо-в’язковими для виконання центральними і місцевими органами вико-навчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Департамент у разі потреби видає разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
Тема 13
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8